Головна сторінка > Сімейні справи
У юридичній практиці трапляються справи, що змушують шукати нестандартні підходи навіть там, де, здавалося б, все безвихідь. Особливо, коли йдеться про батьківство загиблого захисника. Один з таких випадків ми успішно довели до кінця, допомігши дитині отримати юридичне визнання своїх прав. Розповідаємо деталі цього складного процесу.
До Офісу адвокатів звернулась жінка і розповіла свою історію. На заробітках в столиці вона зустріла чоловіка, з яким деякий час жила однією сім’єю, але одружуватись він не пропонував. Жінка завагітніла та повернулась додому до батьків, а партнер залишився заробляти гроші.
Вони не розривали зв’язок, чоловік визнавав дитину своєю, постійно допомагав матеріально. Після початку повномасштабної війни він став на захист держави як військовий. Регулярне спілкування та фінансова підтримка тривали.
У 2025 році жінка дізналась, що він загинув. Факт смерті унеможливив звичайне визнання батьківства шляхом подання спільної заяви батьків.
Найбільшою перепоною став брак будь-якої інформації про рідних загиблого. Клієнтка не підтримувала родинні відносини ні з ким з його оточення. Згодом з’ясувалось, що у чоловіка є законна дружина та ще одна дитина.
Інші виклики, з якими ми зіткнулися:
Без ДНК-експертизи довести кровний зв’язок дитини з покійним було неможливо. Звичайний юридичний шлях через РАЦС виявився заблокованим через відсутність згоди інших спадкоємців.
Головною ідеєю став запит до бюро судово-медичної експертизи, яке проводило розтин тіла загиблого. Ми отримали підтвердження: зразки ДНК чоловіка збереглися. Це відкрило шлях для судового встановлення батьківства.
Адвокати підготували пакет документів, який включав:
Паралельно ми зробили запит до РАЦСу, але отримали відмову у видачі свідоцтва про смерть без рішення суду. Тому до позовної заяви додали окреме клопотання про витребування цього документа. Також ми ініціювали судове призначення експертизи для порівняння ДНК дитини та загиблого.
Наші дії були системними та спрямованими на єдиний результат — встановлення факту, що дозволяє визнати батьківство посмертно.
Кожен крок був виваженим. Ми розуміли, що найскладніше — довести саме біологічне батьківство без участі померлого батька та його родичів.
Суд задовольнив наші клопотання: витребував свідоцтво про смерть та призначив експертизу. Результати ДНК-аналізу підтвердили, що загиблий військовий є біологічним батьком дитини клієнтки. На підставі цього суд ухвалив рішення про встановлення факту батьківства. Дитина отримала юридичний зв’язок з померлим батьком, а отже — право на спадщину та державну підтримку як член сім’ї загиблого військового.
Складні життєві обставини не повинні позбавляти дитину можливості офіційно мати батька та отримувати належне. Якщо ви опинилися в подібній ситуації, потребуєте встановлення родинних відносин через суд або маєте інші спірні питання — Офіс адвокатів готовий надати професійну підтримку. Ми допомагаємо довести факт батьківства навіть у найзаплутаніших випадках. Звертайтеся за кваліфікованим юридичним супроводом, щоб захистити права вашої дитини.
Клієнтка звернулася до нас після того, як отримала позов від колишнього чоловіка. Він вимагав зміну встановлених раніше аліментів. Команда Офісу адвокатів успішно довела необґрунтованість його вимог.
До нас звернулася жінка, яка виховує спільну дитину з військовослужбовцем. Раніше вона стягувала аліменти у розмірі 1/3 від усіх доходів платника. Це більше, ніж стандартні 1/4 на одну дитину. Раптом колишній чоловік подав позов про зменшення розміру аліментів до ¼ частини від свого доходу. Свої вимоги він обґрунтував новими родинними обставинами.
Чоловік заявив, що:
На його думку, всі ці факти давали право на зменшення виплат. Але ми побачили в цьому спробу штучно занизити фінансову підтримку дитини.
Головна проблема полягала в тому, що за законом аліменти на дитину можуть бути зменшені за наявності вагомих причин. Однак судова практика виходить із пріоритету інтересів дитини. Нам потрібно було спростувати аргументи позивача. Ми підготували детальний відзив на позов. Наша стратегія базувалася на доведенні реальних потреб дитини.
Ключові моменти оскарження агрументів позивача:
Ми чітко пояснили суду, що відмова у задоволенні такого позову не порушить прав платника. Навпаки, зменшення розміру аліментів погіршить рівень життя дитини.
Команда Офісу адвокатів зібрала докази фактичних витрат на дитину. Це стало вирішальним фактором у справі. Наша клієнтка з дитиною проживає в орендованій квартирі та не мають власного житла. Аліменти покривають більшу частину цих витрат. Також ми довели, що дитина часто хворіє. На лікування йдуть значні кошти. Крім того, дитина відвідує гуртки та має хобі, що також потребують фінансування.
Суду було надано таку інформацію:
Таким чином, ми довели: посилання на утримання родичів не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Судова практика у подібних справах часто стає на бік дитини. Так сталося і цього разу. Результат – відмова у задоволенні вимог позивача. Суд зазначив, що його нові сімейні зв’язки не зменшують його першочергового обов’язку – забезпечувати рідну дитину.
Позивач навіть не подавав апеляцію, зрозумівши переконливість нашої правової позиції. Саме цей факт підтверджує, що будь-яка спроба зміни в нарахуванні аліментів потребує ретельного оскарження через суд, адже наша позиція у цій справі виявилася непохитною.
Цей кейс – показовий приклад, як правильно будувати захист. Якщо ви отримали позов про зменшення розміру аліментів, не варто панікувати. Важливо зібрати реальні докази витрат на дитину. Офіс адвокатів має великий досвід оскарження необґрунтованих вимог. Ми пропонуємо повний супровід у судах будь-якої інстанції. Довірте захист інтересів вашої дитини професіоналам.
До Офісу адвокатів звернулася жінка, яка хотіла розірвати стосунки після довгих років спільного життя. Спочатку вона потребувала допомоги з розірванням шлюбу. Після завершення процесу розлучення постало питання про поділ майна подружжя. За понад 20 років шлюбу пара придбала багато цінних речей. Їхнє спільне надбання включало два об’єкти нерухомості та транспорт. Йшлося про квартиру, будинок та автомобіль. Розлучення вже відбулося, але майнова суперечка залишалася невирішеною. Колишні чоловік і дружина самостійно не могли дійти згоди у справі про поділ спільного майна. Тому чоловік першим подав позов, де предметом спору стало право власності на майно сторін.
Ось які труднощі ми побачили, коли взялися за справу:
Ми розуміли: судовий розгляд може затягнутися на роки. Після розлучення доведеться довго чекати поділу майна та оформлення його у власність. Адже судова практика та наш досвід у таких справах давали розуміння щодо тривалого розгляду справи.
Команда Офісу адвокатів запропонувала клієнтці довго не чекати. Ми вирішили добровільно врегулювати поділ спільного майна за допомогою мирової угоди. Адже судова практика давала таку можливість. Наш адвокат зв’язався з представником позивача. Ми обговорили умови, які б забезпечили визнання інтересів обох сторін. Запропонували свій варіант поділу майна подружжя. Позивач не заперечував – його влаштовувала наша пропозиція.
Подальші кроки виглядали так:
Спільне рішення сторін щодо поділу майна значно прискорило процес. Суд не змінював умови, а лише офіційно закріпив визнання домовленості. Такий підхід є стандартною судовою практикою для справ про поділ. Мирова угода дозволила уникнути тривалих дебатів у залі засідань. Подружжя досягло визнання умов мирової угоди без подальших спорів, а судова практика підтвердила можливість такого розподілу.
Результат: справедливий поділ власності – квартири, будинку та авто без конфліктів
Результат справи перевершив очікування клієнтки – суд затвердив мирову угоду на умовах, які її повністю влаштовували. Поділ майна подружжя відбувся швидко та без зайвих нервів. Квартира відійшла дружині, як вона і хотіла. Щодо автомобіля – погодили компромісний варіант. Розірвання шлюбу тепер не заважало нормальному спілкуванню заради дітей. Спільне минуле перестало бути джерелом конфліктів. Клієнтка залишилася задоволеною, адже її інтереси були захищені повністю. Позивач також отримав прийнятний для себе результат.
Якщо ви турбуєтесь через необхідність поділу майна після розлучення, не поспішайте впадати у відчай. Офіс адвокатів допоможе, і за потреби запропонує компромісний підхід – укладення мирової угоди. Ми допоможемо врахувати інтереси обох сторін та уникнути затяжного процесу. Наші адвокати мають грунтовну практику з визнання таких домовленостей. Поділ квартири, будинку чи автомобіля буде справедливим та без зайвих зволікань. Довірте розірвання шлюбу та розподіл майна професіоналам.
До Офісу адвокатів звернулася жінка, яка опинилася у складній життєвій ситуації. Вона перебувала в офіційному шлюбі з іноземцем – громадянином Китаю. Розлучення здавалося неможливим, адже подружжя тривалий час не спілкувалося. Клієнтка втратила будь-які контакти з чоловіком. Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, вона переїхала в інше місто. Оригінал свідоцтва про шлюб було втрачено через війну. Жінці потрібне було розірвання цього союзу, щоб рухатися далі. Вона планувала усиновлення дитини, тому зволікати було неможливо.
Головна складність полягала в тому, що відповідач зник. Ми не знали, де він проживає чи перебуває взагалі на території України. Іноземець міг виїхати за кордон або змінити місце проживання. Його актуальні номери телефонів були відсутні. Громадянин іншої держави не виходив на зв’язок роками. Така ситуація ускладнює розлучення, адже за законом потрібно повідомити другу сторону.
Ось основні перешкоди, які ми подолали:
Адвокат мав знайти законний спосіб оформити розлучення без згоди іншої сторони. Судова практика в таких випадках неоднозначна, але ми знали, як діяти. Клієнтка не могла чекати роками, адже її плани на усиновлення дитини потребували швидкого рішення.
Наша команда почала з відновлення втрачених документів. Ми отримали дублікат свідоцтва про шлюб. Потім подали позов про розлучення до суду за новим місцем проживання клієнтки. Адвокат Офісу адвокатів довів, що відповідач – іноземець, місце перебування якого невідоме. Ми використали довідку внутрішньо переміщеної особи клієнтки, щоб змінити підсудність справи. Суд погодився з нашими аргументами.
Подальші кроки виглядали так:
Розлучення без присутності другої сторони можливе, якщо суд переконається, що її місцезнаходження невідоме. Судова практика підтверджує: після двох неявок відповідача справу розглядають без нього. Так ми досягли розірвання шлюбу швидко та законно.
Суд виніс рішення про розірвання шлюбу у стислі терміни. Жінка встигла вчасно подати документи на усиновлення дитини. Зараз усе добре – вона вже встановила опіку над малюком. Подружжя більше не пов’язане юридичними зобов’язаннями. Адвокат супроводжував справу від першого звернення до отримання рішення.
Важливо: іноземець, як громадянин іншої держави може брати участь у судовому процесі в Україні нарівні з громадянином України. Судова практика підтверджує, що права громадянина та іноземця підлягають рівному захисту відповідно до законодавства.
Якщо ви опинилися в подібній ситуації, не намагайтеся діяти самостійно. Розлучення з іноземецем має безліч юридичних нюансів. Офіс адвокатів пропонує повний супровід таких справ.
Коли фіксована сума перестає покривати потреби дітей.
До нас звернулася жінка, яка тривалий час отримувала аліменти у твердій сумі — 6 000 грн на трьох дітей. На момент звернення одна дитина вже досягла повноліття, двоє залишалися неповнолітніми. Батько дітей проходив військову службу.
Проблема була очевидною: розмір виплат не змінювався роками, тоді як витрати на утримання зростали. Клієнтка хотіла домогтися збільшення суми, але не знала, з чого почати.
Головною перешкодою для звернення до суду у цій справі стала повна відсутність достовірної інформації про місце служби відповідача як військовослужбовця, а також про розмір його грошового забезпечення, зокрема розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (вислуга років, премії, індексація тощо).
Наші адвокати, розуміючи цю проблему, ініціювали запит до державної виконавчої служби, у провадженні якої перебувало виконавче провадження стосовно відповідача. За результатами цього запиту нами були отримані матеріали виконавчого провадження. Саме в цих матеріалах, серед інших документів, виявлено довідку про доходи відповідача – офіційний документ, виданий за місцем його служби, із зазначенням повної назви та місцезнаходження військової частини, номера військової частини, посади, яку обіймає відповідач, а також помісячної деталізації всіх складових його грошового забезпечення. Ця довідка стала ключем до всієї справи: вона дозволила нам не тільки ідентифікувати актуальне місце служби для належного повідомлення відповідача, але й зробити точний розрахунок аліментів або інших платежів, що підлягають стягненню, та обґрунтувати позовні вимоги перед судом. Завдяки цьому ми змогли уникнути відмови у відкритті провадження та забезпечити повноту судового розгляду.
Спираючись на судову практику та норми законодавства, ми визначили оптимальну стратегію. Підстава для зміни – нефіксоване грошове забезпечення військовослужбовця, яке може суттєво коливатися з місяця в місяць.
Ми підготували позов про зміну способу стягнення аліментів: замість твердої суми – частка від доходу. Чому саме третина? Тому що двоє дітей залишаються неповнолітніми, а частка у розмірі 1/3 відповідає нормам стягнення на двох утриманців.
До позову долучили:
Суд задовольнив наш позов у повному обсязі. Порядок стягнення аліментів було змінено: замість фіксованих 6 000 грн тепер стягнення здійснюється у розмірі 1/3 від усіх офіційних доходів відповідача. Це означає автоматичне збільшення виплат у разі зростання його грошового забезпечення.
Зміна способу стягнення аліментів із твердої суми на частку – поширена та ефективна практика. Особливо коли платник має нестабільний або неофіційний дохід, а фіксована сума вже не відповідає реальним потребам.
Якщо ви опинилися в подібній ситуації, Офіс адвокатів допоможе: проаналізуємо підстави для зміни розміру аліментів, знайдемо необхідні документи та супроводжуватимемо справу до винесення рішення. Судова практика свідчить – такі справи виграються, якщо правильно підготуватися. Шанси є навіть тоді, коли платник має неофіційний дохід.