Головна сторінка > Кейси > Page 10
До Офісу адвокатів звернулася жінка, яка хотіла розірвати стосунки після довгих років спільного життя. Спочатку вона потребувала допомоги з розірванням шлюбу. Після завершення процесу розлучення постало питання про поділ майна подружжя. За понад 20 років шлюбу пара придбала багато цінних речей. Їхнє спільне надбання включало два об’єкти нерухомості та транспорт. Йшлося про квартиру, будинок та автомобіль. Розлучення вже відбулося, але майнова суперечка залишалася невирішеною. Колишні чоловік і дружина самостійно не могли дійти згоди у справі про поділ спільного майна. Тому чоловік першим подав позов, де предметом спору стало право власності на майно сторін.
Ось які труднощі ми побачили, коли взялися за справу:
Ми розуміли: судовий розгляд може затягнутися на роки. Після розлучення доведеться довго чекати поділу майна та оформлення його у власність. Адже судова практика та наш досвід у таких справах давали розуміння щодо тривалого розгляду справи.
Команда Офісу адвокатів запропонувала клієнтці довго не чекати. Ми вирішили добровільно врегулювати поділ спільного майна за допомогою мирової угоди. Адже судова практика давала таку можливість. Наш адвокат зв’язався з представником позивача. Ми обговорили умови, які б забезпечили визнання інтересів обох сторін. Запропонували свій варіант поділу майна подружжя. Позивач не заперечував – його влаштовувала наша пропозиція.
Подальші кроки виглядали так:
Спільне рішення сторін щодо поділу майна значно прискорило процес. Суд не змінював умови, а лише офіційно закріпив визнання домовленості. Такий підхід є стандартною судовою практикою для справ про поділ. Мирова угода дозволила уникнути тривалих дебатів у залі засідань. Подружжя досягло визнання умов мирової угоди без подальших спорів, а судова практика підтвердила можливість такого розподілу.
Результат: справедливий поділ власності – квартири, будинку та авто без конфліктів
Результат справи перевершив очікування клієнтки – суд затвердив мирову угоду на умовах, які її повністю влаштовували. Поділ майна подружжя відбувся швидко та без зайвих нервів. Квартира відійшла дружині, як вона і хотіла. Щодо автомобіля – погодили компромісний варіант. Розірвання шлюбу тепер не заважало нормальному спілкуванню заради дітей. Спільне минуле перестало бути джерелом конфліктів. Клієнтка залишилася задоволеною, адже її інтереси були захищені повністю. Позивач також отримав прийнятний для себе результат.
Якщо ви турбуєтесь через необхідність поділу майна після розлучення, не поспішайте впадати у відчай. Офіс адвокатів допоможе, і за потреби запропонує компромісний підхід – укладення мирової угоди. Ми допоможемо врахувати інтереси обох сторін та уникнути затяжного процесу. Наші адвокати мають грунтовну практику з визнання таких домовленостей. Поділ квартири, будинку чи автомобіля буде справедливим та без зайвих зволікань. Довірте розірвання шлюбу та розподіл майна професіоналам.
До Офісу адвокатів звернулася жінка, яка опинилася у складній життєвій ситуації. Вона перебувала в офіційному шлюбі з іноземцем – громадянином Китаю. Розлучення здавалося неможливим, адже подружжя тривалий час не спілкувалося. Клієнтка втратила будь-які контакти з чоловіком. Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, вона переїхала в інше місто. Оригінал свідоцтва про шлюб було втрачено через війну. Жінці потрібне було розірвання цього союзу, щоб рухатися далі. Вона планувала усиновлення дитини, тому зволікати було неможливо.
Головна складність полягала в тому, що відповідач зник. Ми не знали, де він проживає чи перебуває взагалі на території України. Іноземець міг виїхати за кордон або змінити місце проживання. Його актуальні номери телефонів були відсутні. Громадянин іншої держави не виходив на зв’язок роками. Така ситуація ускладнює розлучення, адже за законом потрібно повідомити другу сторону.
Ось основні перешкоди, які ми подолали:
Адвокат мав знайти законний спосіб оформити розлучення без згоди іншої сторони. Судова практика в таких випадках неоднозначна, але ми знали, як діяти. Клієнтка не могла чекати роками, адже її плани на усиновлення дитини потребували швидкого рішення.
Наша команда почала з відновлення втрачених документів. Ми отримали дублікат свідоцтва про шлюб. Потім подали позов про розлучення до суду за новим місцем проживання клієнтки. Адвокат Офісу адвокатів довів, що відповідач – іноземець, місце перебування якого невідоме. Ми використали довідку внутрішньо переміщеної особи клієнтки, щоб змінити підсудність справи. Суд погодився з нашими аргументами.
Подальші кроки виглядали так:
Розлучення без присутності другої сторони можливе, якщо суд переконається, що її місцезнаходження невідоме. Судова практика підтверджує: після двох неявок відповідача справу розглядають без нього. Так ми досягли розірвання шлюбу швидко та законно.
Суд виніс рішення про розірвання шлюбу у стислі терміни. Жінка встигла вчасно подати документи на усиновлення дитини. Зараз усе добре – вона вже встановила опіку над малюком. Подружжя більше не пов’язане юридичними зобов’язаннями. Адвокат супроводжував справу від першого звернення до отримання рішення.
Важливо: іноземець, як громадянин іншої держави може брати участь у судовому процесі в Україні нарівні з громадянином України. Судова практика підтверджує, що права громадянина та іноземця підлягають рівному захисту відповідно до законодавства.
Якщо ви опинилися в подібній ситуації, не намагайтеся діяти самостійно. Розлучення з іноземецем має безліч юридичних нюансів. Офіс адвокатів пропонує повний супровід таких справ.
До Офісу адвокатів звернувся клієнт з серйозною правовою проблемою – на нього склали протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 164 КУпАП. Суть полягала в тому, що він нібито вів господарську діяльність без реєстрації підприємницької діяльності. Окрім того, чоловік здійснював перевезення пасажирів без відповідної ліцензії.
Головна складність полягала в величезному штрафі. Санкція статті передбачала стягнення у 17 000 гривень. Для клієнта це була суттєва сума, яка могла суттєво вплинути на бюджет родини. Також ми встановили, що було порушено саму процедуру оформлення адмінматеріалів.
У матеріалах справи бракувало доказів того, що діяльність велася системно. Адже для притягнення до відповідальності за цією статтею потрібна саме регулярна діяльність, а не разова допомога знайомим.
Ми розуміли: доведеться доводити відсутність складу адміністративного правопорушення. Але для цього потрібно було ретельно проаналізувати кожен документ. Клієнт наполягав на оскарженні дій посадових осіб, тому ми взялися за справу.
Наша команда розпочала з глибокого аналізу матеріалів провадження. Ми перевірили, чи мав наш клієнт обов’язок отримувати дозвільні документи. Ми довели суду: для притягнення до відповідальності потрібна систематичність, тобто регулярна діяльність, спрямована на отримання прибутку. У випадку нашого клієнта це була разова подія. Також ми виявили помилки у складанні протоколу. Посадовці не довели факт перевезення пасажирів як діяльність бізнесу, як не довели й той факт, що наш клієнт був фізичною особою підприємцем. Ключовим аргументом стала відсутність доказів отримання вигоди.
Ось що зробили адвокати для захисту:
Ми акцентували увагу на судовій практиці з подібних питань. Вищі інстанції не раз зазначали: разова послуга не є господарською діяльністю. Тому встановлений порядок притягнення до відповідальності в цьому випадку не застосовується. Завдяки цьому нам вдалося обґрунтувати позицію перед судом.
Результат справи виправдав очікування клієнта. Суд повністю підтримав наші аргументи. Провадження у справі було закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення. Жодного штрафу сплачувати не довелося. Постанова про адміністративну відповідальність не виносилась. Оскарження порушення відбулося ще на етапі розгляду протоколу. Чоловік зберіг свої кошти та ділову репутацію.
У даній справі було встановлено, що відсутній склад правопорушення, а відкрите провадження не підтверджує факту, що господарська діяльність здійснювалася системно.
Важливим аргументом стало те, що жодна ліцензія не була обов’язковою у конкретних умовах, а саме перевезення мало разовий характер і не було спрямоване на обслуговування сторонніх осіб як пасажирів, навіть попри формальні зауваження щодо ліцензії.
Суд дійшов висновку, що відсутність доказів виключає склад правопорушення, тому відповідне провадження підлягає закриттю, а постанова не може бути винесена без належних підстав.
Було додатково доведено, що така господарська діяльність не потребує спеціального дозволу, адже ліцензія не є обов’язковою для разових випадків, а перевезення не набуває статусу комерційного, навіть якщо в ньому брали участь пасажири.
У процесі захисту було підготовлено оскарження, яке враховувало встановлений порядок, що унеможливило винесення незаконної постанови.
Судова практика підтверджує, що разові дії не підпадають під поняття підприємцнитво, а тому не можуть кваліфікуватися як системне порушення вимог законодавства.
Цей кейс показує, як важливо вчасно звернутися до фахівців. Самостійно розібратися в нюансах та порядку ведення справи майже неможливо. Офіс адвокатів пропонує повний супровід клієнтів у подібних ситуаціях. Ми допомагаємо на всіх етапах: від аналізу документів до остаточного оскарження. Наш захист базується на глибокому знанні судової практики та законодавства. Якщо вам загрожує штраф за правопорушення у сфері господарської діяльності – звертайтеся! Ми знайдемо законний спосіб закрити провадження та зберегти ваші нерви та гроші.
Коли знайомий “забув” повернути 500 000 гривень.
До нас звернувся клієнт із непростою ситуацією: він позичив знайомому 500 000 грн, передачу коштів було належним чином зафіксовано у розписці, проте борг ніхто не поспішав повертати.
Спочатку боржник посилався на відсутність грошей. Згодом почав ігнорувати дзвінки та повідомлення, а потім і зовсім зник. Жодних домовленостей про повернення хоча б частини суми досягти не вдалося.
Головна складність полягала не у відсутності доказів – розписка була оформлена правильно. Проблема в іншому: боржник просто не реагував. Усні домовленості ігнорувалися, на зустрічі він не з’являвся.
Наше завдання полягало не лише у стягненні основної суми боргу. Ми також мали намір нарахувати всі штрафні санкції за прострочення, щоб компенсувати клієнту втрачений час і збитки від знецінення коштів.
Для цього ми діяли послідовно:
У результаті такий підхід дозволив нам сформувати доказову базу недобросовісної поведінки боржника та обґрунтувати вимоги про стягнення не лише основного боргу, а й повного обсягу штрафних санкцій. Суд, врахувавши факт ігнорування претензій та офіційних вимог, задовольнив наші позовні вимоги в повному обсязі, що повністю компенсувало клієнту втрати від інфляції та тривалої неможливості користуватися своїми коштами.
Претензія залишилася без відповіді – і це фактично підтвердило небажання боржника вирішувати питання мирним шляхом. Така судова практика є поширеною: досудове врегулювання підсилює позицію позивача та демонструє добросовісність.
На цій підставі ми підготували позов до суду. Розписка слугувала основним доказом передачі коштів, а листування та претензія – підтвердженням того, що клієнт вживав усіх заходів для мирного врегулювання.
Підставою для нарахування штрафних санкцій стало прострочення виконання зобов’язань, чітко зафіксоване у часі. Судова практика у подібних справах свідчить: якщо розписка складена грамотно, а досудові вимоги належно задокументовані – рішення суду, як правило, на боці кредитора.
Суд задовольнив наш позов у повному обсязі. За рішенням, з боржника було стягнуто:
Це повноцінне повернення витрат – не лише основного боргу, а й усього, що клієнт втратив через зволікання боржника.
Якщо хтось заборгував вам кошти і уникає повернення – не чекайте. Чим довше тривають зволікання, тим складніше потім довести збитки. Офіс адвокатів знає, як перетворити навіть мінімальну доказову базу на ефективний позов. Судова практика та досвід дозволяють нам досягати результату навіть у справах, де боржник повністю ігнорує будь-які вимоги. Звертайтеся в Офіс адвокатів – і ми допоможемо захистити ваші інтереси.
Коли фіксована сума перестає покривати потреби дітей.
До нас звернулася жінка, яка тривалий час отримувала аліменти у твердій сумі — 6 000 грн на трьох дітей. На момент звернення одна дитина вже досягла повноліття, двоє залишалися неповнолітніми. Батько дітей проходив військову службу.
Проблема була очевидною: розмір виплат не змінювався роками, тоді як витрати на утримання зростали. Клієнтка хотіла домогтися збільшення суми, але не знала, з чого почати.
Головною перешкодою для звернення до суду у цій справі стала повна відсутність достовірної інформації про місце служби відповідача як військовослужбовця, а також про розмір його грошового забезпечення, зокрема розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (вислуга років, премії, індексація тощо).
Наші адвокати, розуміючи цю проблему, ініціювали запит до державної виконавчої служби, у провадженні якої перебувало виконавче провадження стосовно відповідача. За результатами цього запиту нами були отримані матеріали виконавчого провадження. Саме в цих матеріалах, серед інших документів, виявлено довідку про доходи відповідача – офіційний документ, виданий за місцем його служби, із зазначенням повної назви та місцезнаходження військової частини, номера військової частини, посади, яку обіймає відповідач, а також помісячної деталізації всіх складових його грошового забезпечення. Ця довідка стала ключем до всієї справи: вона дозволила нам не тільки ідентифікувати актуальне місце служби для належного повідомлення відповідача, але й зробити точний розрахунок аліментів або інших платежів, що підлягають стягненню, та обґрунтувати позовні вимоги перед судом. Завдяки цьому ми змогли уникнути відмови у відкритті провадження та забезпечити повноту судового розгляду.
Спираючись на судову практику та норми законодавства, ми визначили оптимальну стратегію. Підстава для зміни – нефіксоване грошове забезпечення військовослужбовця, яке може суттєво коливатися з місяця в місяць.
Ми підготували позов про зміну способу стягнення аліментів: замість твердої суми – частка від доходу. Чому саме третина? Тому що двоє дітей залишаються неповнолітніми, а частка у розмірі 1/3 відповідає нормам стягнення на двох утриманців.
До позову долучили:
Суд задовольнив наш позов у повному обсязі. Порядок стягнення аліментів було змінено: замість фіксованих 6 000 грн тепер стягнення здійснюється у розмірі 1/3 від усіх офіційних доходів відповідача. Це означає автоматичне збільшення виплат у разі зростання його грошового забезпечення.
Зміна способу стягнення аліментів із твердої суми на частку – поширена та ефективна практика. Особливо коли платник має нестабільний або неофіційний дохід, а фіксована сума вже не відповідає реальним потребам.
Якщо ви опинилися в подібній ситуації, Офіс адвокатів допоможе: проаналізуємо підстави для зміни розміру аліментів, знайдемо необхідні документи та супроводжуватимемо справу до винесення рішення. Судова практика свідчить – такі справи виграються, якщо правильно підготуватися. Шанси є навіть тоді, коли платник має неофіційний дохід.